Озокерит

Оповідь про “земне сало” або леп

Білокузьминівські скелі

Білокузьминівські скелі

Грудень 17, 2014 Коментарі (0) Місця

Кам’яні принади медового краю. Медобори

Товтри

Природні умови Товтр сприяли будівництву фортифікаційних споруд. У середні віки через горбисте пасмо проходив торговий шлях між Європою і Сходом, який називався Чорним через те, що ним татари нападали на Поділля, забираючи ясир. Для контролю над місцевими шляхами у XV-XVІІ століттях збудовано фортеці у Збаражі, Заложцях, Скалаті.

Медобори -

скелясті вапнякові пасма. Частина єдиного у світі гірського кряжу Товтри, що з'явився не внаслідок тектонічних процесів, а утворений живими організмами — кораловими поліпами. Унікальне геологічне утворення з неповторними ландшафтами. За багатство медоносних рослин народ назвав Товтри (у межах України) Медоборами

Товтри

Товтри

Збаразька, мальовничо розташована на пагорбах Товтр-Медоборів, є найдавнішою. Недалеко звідси знаходиться Замкова гора – місце будівництва першого замку у кінці XIV cтоліття, і гора Монастирок з Онуфрієвською церквою. Навпроти них – Бабина гора і Довбушева з невеликою печерою. Легенди розповідають про численні підземелля під старою частиною Збаража та хід від замку до монастиря Бернардинів. Існування цих ходів дійсно має місце, адже у місті періодично провалюються будівлі та просідає грунт.

  • Вербецькі товтри
    Вербецькі товтри
  • Товтри
    Товтри

За пахучі трави, що буйно вкривали схили цих гір, за напоєні квітковим нектаром долини, за щедрі врожаї меду, який тут добували, дістала ця місцевість милозвучну назву – Медобори. Давня легенда доносить ще одну версію походження назви: Меда і Бор – батьки юного героя Здобислава, який врятував тутешній люд від темних сил – братів-Вітровіїв і Дивогляда. Коли Здобислав наздоганяв останнього, той втікав під землею, випинаючи з-під неї скелі. А там, де він зупинявся, щоб виглянути за своїм переслідувачем, залишились провалля і печери.

Чотири Кавалери

Чотири Кавалери

Близько двохсот окремих гір-товтр нараховують дослідники, з-поміж яких чітко виділяються Нігинські та Сорочинські товтри, Вербецькі «Чотири кавалери», Кармалюкова гора та інші, овіяні легендами чи повір’ями. Одна із них, товтра «Бугаїха», є найвищою географічною точкою Хмельниччини. Колись помітили, що саме тут під час грози найчастіше б’ють блискавки і гримить. У давнину вважали, що це гнів богів, тому обожнювали дану гору і називали її «Богаїха» (тепер – «Бугаїха»). Медобори гарні будь-якої пори року: пахнуть різнотрав’ям навесні, буяють різноквіттям влітку, вкриваються червоним кольором ягід шипшини, дерену, глоду восени, чарують заходами сонця та оголеним скелястим «тілом» під час зимового сну. Вони залишають для нас ще багато історій, легенд та нерозгаданих таємниць. І скільки сюди не мандруй, завжди отримаєш щось нове і цікаве…

Напишіть відгук